Я бачив темряву, ясніш від світла,
І шепіт чув, гучніший геть за крик,
І прохолоді говорив: " Яка ти тепла"
І потопав на мілководі рік.
Я говорив, для того, щоб мовчати,
І йшов вперед, щоб повернутися назад,
Коли шукали, я не став тікати,
А лиш стояв і ждав порад.
І радити, мені ніхто не радив,
Ніхто, крім батька, матері і брата,
Ніхто нічим не допоміг,
І цим собі узяли гріх.
Та щоб ти не робив,
Потрібно пам'ятати,
Є батько й матір, є сім'я,
Яка - не зрадить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645301
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2016
автор: Олексій Сахно