Жовтіє тепло,
Блакитнеє небо,
Все буде...
Було!
Здійсниться як треба!
І зрада овіє
І дружба пригріє
І мудрість подіє,
Як стане потреба.
Останній день літа
Учора...
Пролита
На стрічечку фарба...
Помітна,
Так гарна.
Ось жовтая смуга
І поряд блакитна,
Торкни - оксамитна,
Подай в руку друга.
На вулиці осінь,
Ще мить,
Опадає...
Не спить,
Навіть досі
Нестримно шукає
Долоня дитини-
До променя Бога,
Пізнання причини
І наслідків всього.
Холодні часи
Випробовують тіло.
Ти стрічку неси,
Обігрій нею муку.
Її розуміння,
Небесне прозріння
Дитині ти сміло
Вдягни на ту руку.
(с) 01.09.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645322
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2016
автор: Олег Купрієнко