Ім’я Грушевського і через сотню літ
Змогло країну нашу об’єднати,
Щоби достойний владі дать одвіт,
На захист прав – тут поряд син і мати.
Живе Майдан – удари серця чути…
Навколо – ситі туші «беркутні».
Для мене відсьогодні то – не люди –
То згустки м’яса, підлості й брехні.
Війна страшна в середині країни.
І парадокс – проти своїх людей –
Розтрощені вже голови й коліна,
Бруківка й одяг кров’ю там цвіте.
Та дух Майдану від брехні сильніший,
У нім – любов до правди, до землі –
Такої влади не допустить більше.
(Без зброї тут дорослі і малі).
Клекоче кров. Стук серця не спинити,
А значить, Україна ще жива –
Сьогодні й завтра, й вічно буде жити,
Й народу не порушаться права.
21.01.2014.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645387
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 20.02.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)