Розтали за обрієм часу галери...
Подібно до того, як роки зникають.
А, може, мені поміняти шпалери,
Бо щось вони часто мене напрягають...
А ще помічаю: на рівному місці
Спіткаюся через сторонню зухвалість...
Мене не здивує, що років за двісті
Планету накриє тотальна недбалість...
Сьогодні болить нам - тоді буде просто,
Бо зникне і совість, і віра, і звичай...
Сусіди не будуть заходити в гості
Й не скажуть: сюди ці шпалери не личать...
Страшну ми картину малюєм байдуже
Про Землю, що любим...
Та, мабуть, не дуже...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645429
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.02.2016
автор: Наташа Марос