Ти живеш у власнім відображенні, все що є це твоє враження, запах квітів, жінки стон це всього лиш твій яскравий сон.
Та коли проснешся зрозумієш-марево те все про що ти мрієш, зорі чарівні і тихі ночі, та її чарівні ніжні очі.
Все що є твоя уява, ти живеш як та примара, не забудься завтра ти проснутись , бо реалії ще можуть й невернутись.
Ти живеш у сні це однозначно-всі ті страхи й почуття-це тест . Що лячно?
Ти все думаєш що це ніхто не бачить, над тобою цілі сотні плачуть, змінюють події як казці-де ти далі підеш це у їхній ласці.
Друже ти тільк не думай забагато, тут своє життя і свої дати-от чому потрібно памятати - ти живий це класно, але все-таки це грати, ти проснешся серед всіх , і будеш споглядати як дивились на твій сон як фільм гори людей, божеств і будуть все рішати-чи до пекла чи до раю , і чи ти вартий тої страти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645430
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.02.2016
автор: leolapis