[img]http://kor.ill.in.ua/m/610x0/1359216.jpg?v=635287633480778912[/img]
Пробач мені, сину, єдина дитино,
Що не вберегла тебе в тяжку хвилину.
Ще не встиг ти сину заслужить провину
Бо любив життя ти й свою Україну!
Як же я без тебе буду жити, сину
Чорна хмара вкрила всю нашу родину.
Зозулею буду щоранку кувати
І тебе, синочку, з воріт виглядати.
Чужі люди будуть онуків кохати,
я ж буду стежечку на цвинтар топтати.
Роки моє серце в камінь перетворять,
Печаль материнську ніщо не загоїть
Буду я, синочку, молитись за тебе
Ангелом до мене прилетиш ти з неба
Сонечком ти ясним навесні засвітиш
Й наша Україна заквітує цвітом!
Вірю, що здійсниться твоя, синку, мрія
Буде Україна вільна і щаслива!
ВІЧНА ПАМ"ЯТЬ І СЛАВА ГЕРОЯМ!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645490
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.02.2016
автор: Ніна-Марія