[i](або роздуми на цвинтарі)[/i]
Чернецькі – ніби польський рід…,
головував в колгоспі батько.
Представником сільських еліт
рекло себе його дитятко.
Але життя проживши власне,
Антонович спочив у бозі…
Його молодший передчасно
свій шлях закінчив ще в дорозі…
Над ними пам‘ятники чорні,
під мармур зроблені елітний.
То лиш для виду, бо картонні,
потріскались вони від вітру…
Із тріщин сиплеться пісок,
немов докора тій „еліті“,
що ледве застіба пасок,
існуючи на цьому світі…
12.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645633
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.02.2016
автор: Олександр Мачула