Що ти думав, генерал-майоре,
В ту фатальну мить, коли душа
Вирвалася з тіла й коридором
Неба полетіла, мов пташа?
Бачив ти гелікоптер розбитий,
Друзів закривавлених і край –
Той, котрий хотів ти захистити,
Що бурлив в крові, як водограй.
Бачив ти степи, ліси і гори –
Жаль лишати, але мусив йти
В далину, де никне біль і горе,
Де нема війни і суєти.
Нам любов лишив, у ранах тіло.
Побажав звитяжної ходи,
Щоб твоє довершили ми діло -
Вичистили землю від орди.
Загинув біля Слов'янська.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645752
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.02.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)