[i]"Запах солнца? Что за вздор!
Нет, не вздор.
В солнце звуки и мечты,
Ароматы и цветы
Все слились в согласный хор,
Все сплелись в один узор"[/i]
К. Бальмонт
"Аромат солнца"
(навіяне)
У сонця - дивовижний аромат!
Ви скажете, що це дурниця?
У нього – ніжно-мрійний звукоряд,
і щедра на тепло десниця...
Весняне сонце ніжиться в траві,
В суцвіттях жовтих первоцвітів,
Мімоза зашарілась на вікні,
І ластівки щебечуть у повітрі…
Проміння сонця ластиться, як кіт,
До ніжних і п’янких конвалій,
Торкається рум’янцем до ланіт,
Вуста - як пелюстки азалій…
А в небесах лунає передзвін,
І вітер грає на тромбоні,
Тюльпани, жовті й кольору кармін,
Кружляють в танці на осонні…
Повірте, сонце – маг і музикант,
Чарівним світлом огортає.
Життя моє – змістовний фоліант,
І я його щодня читаю…
Злилося все в мажорний диво-спів,
Проміння розцвіло віночком слів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645798
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.02.2016
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО