Тріпоче серце паперове
Від дріб'язкових і пустих бажань
Несе за вітром думку хвору
І метушливу купу мудрих знань
А були ж сили, повні вінця...
Нікчемні догнивають дні
Холодні очі, мов чужинців
В безславних виродків рідні
Злигались зграї і в облогу
Людей женуть скажені пси
Чи прокляті ведуть до Бога?
Зганяють бідних до пітьми!
В живе їх тіло, як у падло
Встромляють жадібно свій дзьоб
Грошей криваве простирадло
Вони собі постелять в гроб?
Якої віри й батьківщини?
У зрадників сліпа душа
Зростають пазурі ожини
Там де маєтків спить межа
Як за парканами глухими
Вони ховають в серці зло
За ними чорні серафими
Над ними ворона крило… 190216
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645810
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.02.2016
автор: nтравень