В дитсадочку, за ставочком, сталося "ЧеПе":
Мови у дітей без лайок нема від тепер.
Підняли усіх «на вуха», хто їх всіх навчив?
Хто їм лекції із матом вдало так провів?
При розборі всіх польотів виявили факт,
Що два слюсарі картину вішали на цвях
Терміново їх директор викликав за мить,
Став допитувать, здавалось, буде зараз бить:
“Розкажіть-но, любі друзі, як ви так змогли?
Після вас наче заняття з матами пройшли,
Відтепер лайки́ від діток чуєм кожну мить,
Що могли таке при дітях там ви говорить?”
Хлопці досить налакались, стали вдвох тремтіть
Та за мить один зі страхом почав говорить:
“Вішали у коридорі ми якийсь пейзаж,
Я і кум, ми це робили вже не перший раз.
Цю роботу, на драбині, ми робили так:
Я лівицею тримався, у правиці - цвях,
Кум праворуч на ослоні, що хитався, став,
Молотком цвях, що тримав я, в стіну забивав.
Раптом кум, наче сказився, влучив не у цвях,
А в мій палець. Я з драбини впав і зойкнув: Ах!»
- Ну, а потім, - вів директор, - що казали Ви?
- Я гукнув, здається, "куме...., ти був не правий"!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645827
Рубрика: Гумореска
дата надходження 21.02.2016
автор: Oleksandr Poprotskyy