Холодні хвилі і суворі

Не  йметься  владному  уроду,  
Кошмарні  клопоти  в  сновид.
Тасують    шулєри  колоду…
Щоб  знову  гоїв  надурить.

Луценки,  Юлі  на  ходульці,  
Наєми…  Вальцман…  Бакаї.
Куди  не  глянеш  все  прибульці…
На  нашім  тілі  лишаї.

О  бо,  позбавте  ж  нас  опіки,
Втомив  путі    дороговказ.
Щоби  ви  згинули  навіки…
Шоб  вас  вхопив  до  ранку  сказ.

Пархате  здрако,  дзяблоносе,
Кругом  провладнички  «святі».
Чому  воно  скажіть  і  досі..?
Сидить  у  владному  гнізді.

Чесноти  нас  згубили  браття
Коли  на  них  чужі  плюють.
Ми  ж  прикриваємо  їх  шматтям…
Тому  за  наймитів  в  приблуд.

Та  вже  нові  часи  в  фаворі,              
Дніпро  порогами  гуде.
Холодні  хвилі  і  суворі…
Доба  розплат  для  зайд  гряде.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645829
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.02.2016
автор: Дід Миколай