Зупини зі мною час і крикни
Коли вітру нема і поверхня пряма
то кликни
люди мертві
люди жертви
очі в тумані поникли.
Порахуй зі мною до ста і зникни,
Коли дощ і град летять назад
так звикли
люди мокнуть
людям мокро
каплі під шкіру проникли.
́
Затягни ще тісніше її і смикни
Коли мовчки засну і йди в далину
там стихни
люди натовп
людей багато
але від мене відвикни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645954
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.02.2016
автор: Третій знизу