"- Ти що, зовсім без царя в голові?
- У мене там конституційна монархія.
- Це як?
- Цар ніби-то є, але правлять таргани."
У голові моїй напевно зрада
Думки!Як скрізь несуть мене вони!
Живуть у голові та в кожній Раді
Великі та нахабні таргани.
Ми за народ!(піднять передні лапи!
А задніми рахуємо бабло!)
На всій землі, дійди до краю мапи,
Таких паршивців зроду не було!
Стоять герої серед куль та градів,
Грудьми закривши нас від сарани,
Та тільки потирають лапи радо
Огрядні та брехливі таргани!
А в чому річ? Та правди ніде діти,
Хто їх туди обрав? Звідкіль вони?
І доки стане сили нам терпіти?
Та це свої вже винні таргани!
У голові моїй напевно зрада.
Вмикай мізки – кричать думки мені .
Бо людям слугувати має Рада
Щоби не панували таргани.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645997
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.02.2016
автор: Олена Бокійчук