Наше життя починається з точки,з якої йде прямолінійний рух.Далі ця пряма перетворюється на ламані лінії.На певному проміжку життя наші лінії перетинаються з лініями інших людей,йдуть паралельно,досягають найвищої точки,народжують нові промені,іноді опускаються до найнищої критичної точки,то знову піднімаються.Часто ми заходимо в замкнене коло чи сплюснутий еліпс і не знаходимо виходу ,а іноді гострі кути ріжуть нашу площину.Та все одно ми прямуємо далі до точки на вершині конуса нашого життя.Ця точка - яскраве світло Боже.Ми прямуємо до нескінченності,до константи вічності ,до Бога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646053
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2016
автор: Haluna2