За столиком кафе

Надворі    дощ,    надворі    сніг,
Із    сірим    настом    кучугури,                
Дерева    чорні,    без    птахів,
В  воді  сріблиться    день  похмурий.        

Ще    вітер,    ніби    батогом,
В    лице    дощем    холодним    свище.
Кохання  гріло  нас  теплом,
Тепер    один    бреду    в    колишнє.

Додому    йти    нема    потреб,
Там  пустка,  бо  тебе  немає.
Байдужий    на    столі    портрет    
Мене  і  тішить,  і  лякає.

За    сірим    столиком    кафе
Вдивляюсь  у    холодну    днину,
Журба  так  відчаєм  бере  –  
Хоч    на    вокзал,    без    тебе    гину.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2016
автор: Г. Король