привіт, салют, розбите покоління,
шукаєш ти пост-мілітарний "Шлях",
комфорт відкинь, гарячому промінню
обвітрене обличчя підставляй
приходить рок'н'ролу перші діти
цей світ не втримає цей юний шал,
сміються дула затуливши хіпі,
і трубку миру палить світлий Джа
і крутиться доріг магнітна стрічка,
сьогодні в нас паломництво в Вудсток,
і музика розноситься космічна
від скупчення наднових рок-зірок
розшиті блиском глему пишні ризи,
танцюй, як проклятий, як в смерті переддень,
руйнує межі наш кислотний самовираз,
його на хвилі рук ми пронесем
вітаю я великий день свободи,
о сцена грандіозна - небеса,
межи могил богемних нам рапсодій,
це шоу вічне, смерті нам нема
бо вмерти молодим- то жити вічно,
і страху темряви при собі не тримай,
бо мрійникам не місце на узбіччі,
натхненням, доки можеш, вибухай
нонконформізму передали естафету,
хай знищить треш лялькарське ремесло,
мистецтво - філософія протесту,
а жити мертвим - найстрашніше зло
та зрештою не в музиці і справа,
будь ритмом сам собі в юрбі,
а рок це провідник по стежці правди,
яка веде до революції в тобі
22.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646114
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.02.2016
автор: Віталій Стецула