Можливо і не ваша ця війна,
Можливо і країна ця не ваша.
Вам до вподоби агресивна раша,
Бо звикли жити наче сарана.
Усе під себе, після - хоч потоп,
Це ваше прижиттєве вічне кредо.
Ви - ложка дьогтю в нашій бочці меду,
Дорожній знак ви для країни: "STOP".
Напевно що не ваша це війна,
Ви звикли пожинати, не ростити,
Ви завжди "упаковані" і ситі,
За вас хай інший у бою кона.
Відверто зневажаєте народ,
Якого і мізинця ви не варті.
Ви зрадили країну ще на старті,
Щоби вкусити "путінських щедрот".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646115
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.02.2016
автор: Патара