Жінко, чи знаєш? - ти й досі іще таємниця,
З прадавніх часів не пізнали твого єства.
Бо сутність твоя - невичерпна душі криниця,
Чого торкнешся - неначе у мить ожива.
Ніжна, тендітна... В руках-пелюстках - стільки сили!
Горнеш так міцно до серця рідненьке маля.
Вистачить волі тримати громи й небосхили,
Щоб сонцем сіяла для близьких усіх земля.
В тобі життя зародилось. Ти обрана. Мати.
Під ребрами серденько б'ється, мов пташеня.
Ти - оберіг для сім'ї і опора для хати,
Для діток своїх - найміцніша вовік броня.
Скільки наснаги в душі, доброти і терпіння!
Ночі недоспані, втома... минає усе.
Жінка - то ніжне, прекрасне Господнє творіння,
Світло життя у криштальних долонях несе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646122
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2016
автор: Богданочка