Мені казали: «Хто ти є?
Обман, облуда серед ночі.
Мабудь неспокій ти дівочий
Бажання? Тільки не моє.
А може ти той сон що вночі,
Мені приснився, мов примара
Коли горіли вже стожари,
Палали щоки ті… дівочі.
Та хто ж ти? Злодій, що покрав
Неспокій, роздуми… та мрії,
А може, вже подарував ії із полум’ям надії,
Та за собою в небо брав.
Ти не сумуй моя голубко,
Що я без тебе?… Тільки тінь,
Обман та морок від надій
Та та холодна,… згасла грубка.
Що не зігріє уночі.
Не даруватиме тепло,
Щораз підсвітливши вікно,
Рядки читаючи пророчі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646312
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 23.02.2016
автор: Dema