О,Боже! Як не хочеться на ту страшну війну!
О,Боже! Як не хочеться... Та я туди іду...
Куди ж мені ховатися? За матір? За дітей?
Мені їх захищати всіх, мій Боже, відтепер...
Я дякую, що молишся, дружинонько моя.
Не плач. Прошу... З тобою лиш тепер наша сім'я!
Дасть Бог усім нам силоньки, щоб вистоять в борні.
І бачить, як засвітяться ясні, веселі дні!
За тим, хто не повернеться, не плачте, не тужіть...
За честь усі ми маємо - країну захистить!
Пліч - о - пліч... Тут єдині всі! То ж в радості живіть.
Бо рідний край з героями - Бог завжди боронить!
О, Боже! Як не хочеться на ту страшну війну.
О, Боже! Як не хочеться... Та все ж туди я йду.
Не до лиця ховатися за матір, за дітей.
Мені на долю випало - їх захищать тепер!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646432
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 23.02.2016
автор: Надія Башинська