Пісні всі відіграли водограєм,
Ні пари з вуст, ніхто не пропищить,
Прогулянки душі зістались раєм,
А серце знов бринить, і знов душа дощить.
Співа́ мені Марусі очі теплі,
І ві́дблиском доноситься з віків,
Червоне літо і танки́ вертепні,
І чуть мільйони добрих язиків.
Стоїть над лісом тиша, наче мертва,
Одна душа не вийшла із нори,
То пісня покотилась напівмертва,
То пісня непокори і ганьби.
То пісня слова, гордості і волі,
За Україну лине пісня навздогін,
Бажає ворогам лихої долі,
І рідній хаті незламних білих стін.
Як любили Україну гетьма́ни,
Розділившись на два береги,
І здобули від неї пошани,
Не руйнуйте любові, вроги́!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646434
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.02.2016
автор: Євген Олександрівський