Навіки стих в душі у мене голос,
Вже й докорів сумлінь немає,
Забуть не можу,все перед очима!
Воно мене з середини вбиває!
Слова говорять в них брехні багато!
А я знесилений піддався їхнім чарам,
Далеко я зайшов і сильно я загрався,
Давно в душі у мене вирує чорна хмара!
Брехня та стала сенсом нашого життя!
Та не лиш я в її кайданах,а весь люд!
Хоч ми стараємось жити по-новому…
Та все рівно невірний вибираєм путь.
Словами ми вбиваємо свободу,гідність,честь…!
Словами ми людину принизимо за мить!
Плюємо в душі і мішаєм просто жить… !
Й мені не раз плювали в неї,але вона терпить…!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646447
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2016
автор: Юрій Боршош