Пісок

                                                   У  чому  велич  твоя,людино?


Бавиться  на  березі  дитя.
Сухий  пісок  крізь  пальці  просипає.
До  мокрого  біжить
І  гіркою  складає.

Грайлива  хвиля  набігає
Біляву  піну  залишає
На  піску.

Вдивляюсь  вдалечінь  де  горизонт:
Вода  і  небо  воєдино.
Зринає  думка:
"Бог  створив  людину,"
І  додано:
"із  пороху
і  за  подобою  своєю."

Мале  дитя  крізь  пальці  пісок  пересипає.

Думка  не  шириться,а  застигає:
"...із  пороху..."

Грайлива  хвиля  набігає,
Біляву  піну  залишає
На  піску...


                                               

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646564
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2016
автор: NikitTa