Вростали одне в одного:
вустами,
долонями,
обіймами…
Весна –
у їхній спальні ставила
виставу
і тісно
пульсувала у
єствах.
Повітря сцени було їм
замало…
На волю
виривалися
серця.
Жага кохати полумʹям
палала…
Одежа
розривалась
по рубцях.
Їх тінями горіли голі
стіни.
Багріла навіть
місяця
повня.
Кохання крил палаючі
пірʹїни
їх віднесли
у вир
нового дня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646578
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.02.2016
автор: Бойчук Роман