Ти малюєш на небі промені
і майбутнє на сірих вулицях.
І нехай твої фарби стомлені,
Але все неодмінно збудеться!
Зовсім скоро весна (по графіку),
Я милуюсь твоєю вродою!
Знай: у мрій не існує трафіку.
І все збудеться! З насолодою
Поцілуй мене, ніби вперше!
Коли сам - я не знаю куди іти,
І не знаю, хто долі вершить,
Але вірю - нашу малюєш ти!
Так, я часом веду себе як кретин,
Я гублюсь у серцях, сторінках і вулицях...
Ти - малюєш десятки чудових картин,
але наша... Вона неодмінно збудеться!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2016
автор: Дід Михалич