Як славні прадіди…

Як  славні  прадіди…

Сторіччя  війн,  наруги  віку,
Буття  очорнене  навкіс,
Ганяв  до  кирпи  і  в  каліки
Моїх  звитяжців  сучий  біс…

Він  завше  змінював  личини,
За  лисим  владу  брав  космач,
Та  не  мінялось  в  Україні  -  
Все  таж  журба,    хоч  сядь  та  й  плач.

До  тла  обдерті  покоління,  
В  брехні  заквашені  уми.  
Убоге  сходило  насіння,
Під  лозунгом:  Раби  не  ми…

Браття  мої  світлоголові,
Згорьований  квітковий  край,
Осяялось  дідівське  слово,
Й  струмить  в  думках,  як  водограй.    

Пробились  рідні    заповіти  
Через  розколини  віків:  
Волю  і  землю  боронити
Від  узурпаторів-катів.

Зійшло  нове  тисячоліття  -    
На  виднокрузі  хтивий  біс.  
Женімо  пошесть  за  ворі̒ття,
Як  славні  прадіди  колись…

24  лютого  2016  року  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646634
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.02.2016
автор: Микола Паламарчук