Мій милий світанок, скажи де блукаєш?
По зоряним стежкам літаєш у снах?
Чи мов сновидіння, мене забуваєш?
Лишаючи спогад в далеких світах...
Душа моя квітка, яку ти плекаєш
Росою вкрапляючись в серце моє.
Можливо ти й любиш, чому ж відпускаєш?
Я вільна як небо, відчуй мене:
Візьми мою душу, своєю рукою
Зігрій у долонях, збережи це тепло.
Воно ж розілльється святою водою,
і зцілить незриме душевне крило![/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646650
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2016
автор: Анастасия Коханюк