НАСПРАВДІ
Я ж дав собі команду: не писати
Адже я часом теж хотів би спати
Та знову пишеться. І нащо це мені?
Я б виспався, та пишу день при дні
Три збірки видав. Думав: все, покінчу
Та, мабуть, Нагорі є думка таки інша
Я ж прошуся: «Та, врешті, відпусти»
У відповідь: «Писать ще маєш ти,
Це ж я тобі талант цей дав, почуй,
Отож пиши вірші й пісні, працюй»
Хто не повірить – це його проблеми
Хотів позбутися би вже цієї теми…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646692
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.02.2016
автор: Любомир Гардецький