Холерична тиша зірветься раптово,
У всі боки пуститься ранене слово.
Пожевріє в тумані, трагічно згасне,
Тільки очі ще давляться димом власним.
Даруйте наступним віки, хоч би й з гаком,
Мені на хвилинку життя, можна з браком,
Без вікон, без стін, без правічних героїв,
Де світлий мудрець поки лиха не скоїв.
Там біло і пусто, лиш дивні скрижалі,
Де людства шматок втисне мрії й печалі.
Хай час мій стікає в дикій агонії,
Та встигну зробити ковточок гармонії.
Мабуть, цей шлях став би формою звичною,
Та тиша так рідко стає холеричною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646723
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.02.2016
автор: Третій знизу