Тане день...
Дощ бринить...
Сірий лютий
мокрі віти звертає до неба.
Я ніколи не зможу забути
тої зустрічі ніжні тенета...
Йде тепло твоїх рук у долоні,
стан твій ніжний всім серцем в обійми...
Афродіта, – в твоєму полоні,
я в вітрах у любові невільний...
Незникаюча пісня-картина:
перші проліски звали з собою...
Й ця весна молоденька, безвинна
хоче рану сердешну загоїть...
24.02.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2016
автор: Променистий менестрель