24.02.2016
давня задумка
Байдужість скоро мене з'їсть
Байдуже -жесть, жесть ,жестоке і байдуже життя.
Байдужесть скоро меня съест
Мені байдуже на тебе
Мені байдуже,
_Що буде ,що ні.
Байдужість скоро мене з'їсть.
А може весна мене з'їсть колись,але
Байдуже мені на весну,що стукає до мене у двері.
Чуєш стукає - відкрий . Ні,ні я не християнин.
Ні ,ні,ні.(не веснянин,а зимня квітка)
Байдужість скоро мене з'їсть
Мені байдуже все,природа і навколо люди байдужі.
Ні ,я не вірю в весну.
Байдуже мені.
Байдужість скоро мене з'їсть
Мені байдуже дуже на весну .
Але так люблю пісні,заспівані весною.
Дай послухаю ,як співа весна в останній раз,
Доки байдужість мене не з'їла зовсім з потрохами.
Мені байдуже дуже
Мені байдуже дуже
Тільки біль болить . Мені не байдуже на біль.
Байдужість скоро мене з'їсть.
Я до тебе не прийду ,весно,
Ти мені байдужа(-е) дуже
Байдужість скоро мене з'їсть.
(Copyright All right Reserveds to DominicID 25620)
(копія в комерційних цілях без дозволу автора не дозволяється
Фраза,,байдужість мене з'їсть,, забита мною,вигадана мною і на неї розповсюджується автарське право;копіювання за ради простого колекціювання як книги в цифровому форматі дозволено(без комерціних цілей);цитування вірша ,рядків із вірша дозволено із позначкою (с-dominic))
(планувалось також як фанфік до ,,собор,, до тексту про ставлення до природи,хоча не пам'ятаю)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646793
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2016
автор: dominic