Чому я знов не говіркий?
Чому душа все плаче й плаче?
Я вирвав з книги сторінки,
Яких раніше і не бачив.
Я був холодний до жалю,
Не визнавав свої невдачі,
Я Бога лиш про те молю,
Щоб Він гріхи мені пробачив.
Назад немає вороття,
Минуле – як бурхлива повінь,
Хтось пише книгу про життя,
Для мене моя книга – сповідь.
Минають дні, минуть роки,
А я писатиму все більше.
Любов на відстані руки,
Але вона вже зовсім інша.
На жаль, не знає серце нот,
Які розтоплять вічну кригу.
Хтось закриває свій блокнот,
А я закрию свою книгу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646863
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2016
автор: Tommy