Рай земний

Розслабтесь

Рай  земний

Не  встигло  сонце  повесніти,
В  коханні  птах  зізнавсь  пташисі,
А  там,  дивись,  пташата-діти
Гуртом  злітатимуть  у  висі.

Поллються  щебети  малечі,
Всміхнуться  біленькі  хмарини,
Весна  складатиме  на  плечі
Поля  веселі  по  зернині.

Укриються  в  медові  квіти
Ліси,  гаї,  зелені  луки,
Зійдуть  веселки  дощем  вмиті,
Та  й  небокрай  візьмуть  на  руки.  

Шалено  мить  майне  у  літо    
В  гучній  тачанці-громовиці,
І  позолотить  відьма    жито,  
Мов  паніматка  паляницю.  

Біжать  нев’янучі  красоти,
Через  миттєвості,  віками.
Хмільні  невідані  висоти
Палають  долями-зірками.

Ми  живемо  у  цьому  чуді,
Лиш  не  цінуєм  плоть  від  плоті,  
І  мислимо,  повік  так  буде:  
Цей  рай  земний,  його  чесноти…  

25  лютого  2016  року

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646882
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.02.2016
автор: Микола Паламарчук