Дозволь мені так, небагато…

Дозволь  мені  на  хвилину  пригорнутись  до  тебе,
Закутатись  в  твоє  тепло,  наче  у  в’язаний  подарований  светр
І  тихо,  наче  час,  рахувати  серця  стукіт
Прошу,  дозволь  мені  так  недовго  та  все  таки  бути.
Дозволь,  благаю  разом  з  тобою  ранком  засинати,
Пити  солодкий  чай  і  просто  напроти  мовчати,
Як  тінь  чи  як  світло  з  тобою  поруч    ходити
І  трішки,  та  вже  на  завжди  тебе  в  собі  хранити.
Дозволь  мені  так  небагато…
День.  Мить.  Годину.
Але  тебе  одного  я  уже  не  зможу.  Не  кину.
І  вже  не  у  моїй  владі
Тебе  і  мене  ділити,
Дозволь  ще  так  небагато
Та  тільки  в  тобі  прожити.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646902
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2016
автор: Lesyunya