З моєї мови виріс Рим

Я  сорок  років  не  писав,
Дістали  вщент  «біблійні».
Тому  туди,  я  й  не  вступав…
В  зурочини  партійні.

Отож  в  теперішні  вірші,
Рецензій  не  жадаю.
Рядки  виймаю  із  душі…
У  ній  слова  плекаю.

І  що  мені  до  всяких  рим,
Туди  не  долучився.
З  моєї  мови  виріс  Рим…
І  я  у  смітті    не  згубився.

Бог  збереже  лиш  ті  вірші,
Що  в    муках  написались.
Тому,  що  писані  в  душі…
Як  оберіг  плекались.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646905
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.02.2016
автор: Дід Миколай