Нехай сьогодні тінь упала в душу,
Хай дзьобом птах скубе твоє ребро.
Це ще не значить, що здаватись мусиш,
Ховатись в кокон, кидатись в Дніпро.
Сьогодні тінь, а завтра промінь неба
Спровадить холод із клітин-печер.
У труну лізти перед час не треба,
Загоїть час уразу, що пече.
Сьогодні сіль роз’їла око-щоку.
Гойдає місяць тугу уночі.
А завтра дух піде в політ високий,
Квітками стануть всі твої бичі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646922
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)