Я вірю в доброту і божий суд,
Що справедливість завжди переможе.
-Наівна ти, сказав мій добрий друг
Хто вірить в справедливість в твоїм віці може?!
Ти озирнися, подивись навкруг –
Хто вкрав-той мав,хто працював- той злидень,
Хто сильний- той правий, а слабого затопчуть!
Осінь права –болота, холоди, вітрюган
Сніг, голий лід – от де правда життя, ти второпай!
-Ні, подивися- хто вкрав, зовсім щастя не мав!
І не життя в нього- знай нескінченні проблеми!
Осінь пройде, а за нею й зима – там весна!
-Слухай, ти знову, як завжди відходиш від теми!
-Вірність – її не буває, поглянь навкруги!
Зліва і справа все зрада, і зрада, і зрада!
-Друже, скажи, ну а що ж ти такого зробив,
Що не дає тобі світ ні кохання, ні ради?
Може когось ти навмисно не раз ображав?
Може забув ту, що вірно тебе покохала?
Знаєш, ніколи ти дива від світу не ждав!
Жив ти, як міг – тільки правда тебе наздогнала.
...І розійшлися ми знову, неначе світи
Кожен в своєму упевнений, як камінюка,
Щоб через час знову в дивному спорі зійтись
Осінь-весна, вірність-зрада, ти добрий – я злюка...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646974
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2016
автор: Олена Бокійчук