Діти-привиди
Поніміли співочі джерела
Від нестерпного реву гармат,
Пішли в старці заможні оселі,
На руйновищі мат-пере-мат.
Обпалились червоні троянди
Від суцільного вибуху бомб,
Повилазили споєні банди
Із кремлівських тартар-катакомб.
Чорні бабці гуляють з косою,
Знявши маски з хижацьких обличь,
Маскарад замутився Москвою,
І гуляє всі вісім сторічь.
Над Донбасом літають шуліки,
Все живе убивають підряд,
А з кремля справний цинік-базіка
Направляє колонами „град“.
Видається, нема цьому краю,
Долю ворог убив наповал.
Мабуть Бог вас за зраду карає,
Яку ви учинили нажаль.
Діти-привиди ходять степами,
Ледь тримається в тілі душа,
З триколорами згинули мами,
Їх москаль розстріляв з „калаша…“.
26 лютого 2016 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647073
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 26.02.2016
автор: Микола Паламарчук