Діти-привиди

Діти-привиди

Поніміли  співочі  джерела
Від  нестерпного  реву  гармат,  
Пішли  в  старці  заможні  оселі,
На  руйновищі  мат-пере-мат.

Обпалились  червоні  троянди
Від  суцільного  вибуху  бомб,
Повилазили  споєні  банди
Із  кремлівських  тартар-катакомб.

Чорні  бабці  гуляють  з  косою,
Знявши  маски  з  хижацьких  обличь,
Маскарад  замутився  Москвою,
І  гуляє  всі  вісім  сторічь.    

Над  Донбасом  літають  шуліки,
Все  живе  убивають  підряд,
А  з  кремля  справний  цинік-базіка
Направляє  колонами  „град“.

Видається,  нема  цьому  краю,
Долю  ворог  убив  наповал.
Мабуть  Бог  вас  за  зраду  карає,
Яку  ви  учинили  нажаль.

Діти-привиди  ходять  степами,
Ледь  тримається  в  тілі  душа,
З  триколорами  згинули  мами,
Їх  москаль  розстріляв  з  „калаша…“.

26  лютого  2016  року

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647073
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 26.02.2016
автор: Микола Паламарчук