Люби Україну за думи й пісні,
за хрести козаків в чистім полі.
Люби Україну, коли й у вогні,
і коли вона плаче в неволі.
Люби Україну за сльози сиріт,
і вдовину люби гірку долю.
Люби Україну за втрачений цвіт
і як душу пильнуй її волю.
За муки й страждання її возлюби,
за степи, що окроплені кров'ю.
За тих, що вмирали її полюби
і зціли ти їй серце любов'ю.
Люби Україну і без булави,
відречися гордині страшної.
За мову вкраїнську прощення проси,
бо в світах більш немає такої.
Ти любиш Вкраїну за блага земні...
так не люблять сини свою маму.
А ти полюби Україну в собі
поклонися ти їй, наче Храму.
Люби Україну за думи й пісні,
за хрести козаків в чистім полі.
Люби Україну, коли й у вогні,
і коли вона плаче в неволі.
Оксана Максимишин-Корабель
26 лютого 2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647105
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.02.2016
автор: ОксМаксКорабель