Нічого кращого немає, мені вір,
Ніж сон, коли про щастя мрієш,
Де бачиш розмаїття синіх гір,
І кожній квітці у саду радієш.
Нічого кращого немає в тій порі,
Коли від свіжого повітря млієш,
Коли на згаслій вранішній зорі,
Промінчик сонця перший яскравіє.
Нічого дивного немає, що роса, густа,
Блиснула сріблом посеред туману,
Твої звабливі, лагідні вуста,
До себе кличуть, за собою манять.
Нічого ластівко не буду говорить,
Коли прийду до тебе й приголублю,
Скажу лиш тихо, на коротку мить,
Що зіронько моя, тебе я люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2016
автор: Роман Хвиль