По моєму дитинству реквієм пробіглась війна
І ті недитячі враження назавжди у серці
На тому полі ,де кров розсипана,замість зерна
Лежали хлопці : закривавлені, мертві
А моя молодість загартована біллю
І про смерть я читала не тільки в книжках
А ці хлопці , вони впали на рану пекучою сіллю
Моя молодість пробігла по кривавих стежках
А я в старості деколи постріли чула
Просиналася від жаху минулих днів
Я так тих хлопців і не забула ,
Не забула смертельних вогнів
Я за два дні все життя прожила на фронті
А потім місяць не давала спати моїй сім' ї
Перед очима була кров на свіжому ґрунті
Напевне , я так і померла з тими хлопцями на нечесній війні
26.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647128
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 26.02.2016
автор: ВікаВишнюк