На Гереша́сці-озері призначила побачення
Сотні залицяльникам – панянонька завбачлива.
Друзі дивувалися:
--Чом ти з них знущаєшся?
А красуня, знай собі, п,є чайочок-м,ятницю.
Через рік – весіллячко в м,ятної прико́льниці.
--Хто? Хто чоловік її, - «розізнайки» носяться...
--Хто дійшов до водоспаду Драгобратського -
Той знайшов мене, як жінку – там, в красі!
--Ого..
Сніг весь рік навколо, зверху,
Де митців, поетів – черги.
...А тепер – і кавале́рці
За жінками- їдуть серцем,
Бо озе́рце Гереша́ска –
Надприродня чиста казка.
P.S.
--Ти куди, спитав я жінку,-
--В Гереша́ску?
-- Ти ж ...заміжня...
Й озеро – висо́ко в го́рах,
Там тебе - утома зморить...
...А «моя» - сміється дзвінко,
--Я ...обожнюю ...всеви́шнє!
27.02.16 р.
(Від авт.: Озеро Герешаска - чарівне карпатське прямокутне озеро, на висоті 1577 метрів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647217
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 27.02.2016
автор: Юхниця Євген