Давай намалюєм картину?
Яка буде гріти серця,
а кінчиком пензлика вільно
покажемо, що є життя.
Давай ми накриємось фарбою?
Яка так без сміху кричить
тканиною світлою й лляною
у всесвіт свободи біжить.
Давай розмалюємо Землю?
Щоб колір відчула спочатку,
щоб людство збагнуло помилку,
яка спонукала їх змалку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647280
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.02.2016
автор: Arthur Savchuk