Ви – чисті. Вона – не свята,
Хотіла чужої любові.
Цвяхніть її до хреста,
Напийтесь живої крові.
Камінням (ану, сміліш!)
Закидайте її тіло,
Ви – чисті, чистіші, ніж
Небес голубих світило.
Ваш вирок - то бич з руки,
Шматуйте безсилу калу.
Та знайте, його щоки
Вона навіть не торкала...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647322
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)