Моя земля - то гори та ліси,
Степи, луги, поля, річки й гаї.
Моя земля - то втілення краси!
Моя земля - лелеки й солов'ї,
Моя земля - волошки і барвінок.
Пшениці золотавої снопи,
То збірка коломийок і гаївок.
Але тепер тут полум'я стовпи...
І замість сміху чути плач удів -
Стріляють і руйнують все вогні...
І Бог нас врятувати не зумів
Від битв. Земля палає у війні.
Та ця війна не вічна, і трава
Земельку цю прекрасну вкриє вмить,
І соловейко знову заспіва
У мирне небо – сяючу блакить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647362
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.02.2016
автор: Вогняна