Весна не спить, та ніби у сні
В авто моєму спокій-неспокій!
Там за вікном у містиці - дні,
Салон містерій сповнений доки...
У ньому ти, чаклуєш і льєш
Від рухів мОїх соком магічним,
Із кожним з них щедріша стаєш,
Коли полоном спиш еротичним.
Так легко блискавку стібнути вниз,
Ще легше платтячко скинуте долі.
Ти так палаєш і дариш сюрприз,
Коли я бачу лиш контури голі.
Коли так смачно зріють вуста,
Коли так ніжно груди торкаю,
Коли ти янгол, в одночас проста,
Тримтиш і збуджуєш - я відчуваю.
Чіпляють пахощі, смак в тебе є.
Розкриті ніжки - владу пізнаю,
Між них гарячих обличчя моє,
В притул вустами тебе затискаю.
Коли облизую - стогнеш, проси...
Коли так ніжно то очі прикриті...
Коли візьмеш мій гарячий, даси
В тебе зайти, там де соки розлиті.
В тобі він твердий, цілунки м'які...
В тобі він глибоко, мілкі мурахи...
В тобі так гаряче, рухи слабкі
Мов перетворюєм в сильнії махи.
Ми відчуваєм як щось розлива,
Тобі стискає у горлі і скронях,
Твої конвульсії ніжно взрива
Мої долоні у твоїх долонях.
Весна - магічність і спрага у ній.
І ти тамуєшся, мене тамуєш,
Віддай же сік мені сповнено-свій,
І мій так ніжно ти лоном відчуєш.
2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647409
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 27.02.2016
автор: Олег Купрієнко