білий вірш
Як швидко весни пролітають
в цім коротесенькім житті...
Птахи-літа золотокрилі.
Полин гіркий душі світань...
Такі ясні мигтять картини,
а як наповнені добром –
в них мріють дні коротко листі
в сплетіннях квітчаних, як сон...
Ця сповідь, що свята молитва –
бринить сердечная струна...
Останнім снігом тане слово,
щонайрідніша сторона...
Сердечна хвилька все хлюпоче,
розповідає про любов –
не встиг віддати Тату й Нені
в ті кровні весни, що втекли...
27.02.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647430
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 27.02.2016
автор: Променистий менестрель