ОДИНОКІЙ ТА СТРАЖДЕННІЙ ДУШІ

Цей  світ  такий,  доволі  прекрасний,
Цей  світ  такий  чарівний  і  класний,
Чому  ж  тоді  душа,  мов  у  пустелі,
Самотня  і    страждає  на    Землі?

Цей  світ  незвіданий,  потаємний,
Цей  світ  такий,  доволі  буремний,
То  чому  ж  тоді  не  знає  душа,
Навіщо  на  Землю  вона  прийшла?

Для  одних  тут  ніби  казковий    рай,
А  для  інших,  пекла  стражденний  край,
Та  пройти  страждання    доведеться,
Життя  йде  по  спіралі,  здається.

А  скільки  тих  повторень  буде  ще,
Якщо  не  стерпиш  пекло  ти    оце?
Ніхто  не  дасть  відповіді  тобі,
Живи  й    долай  перешкоди  тоді.

Шукай  розраду  в  красі  природи,
Не  звертай  увагу  на  незгоди,
Любов    плекай  у  серці  та  душі,
Молись  і  Бог  пошле  щастя  усім.
2010р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647437
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.02.2016
автор: Макієвська Наталія Є.