Коли приходжу на Майдан,
То картуза свого знімаю,
Підвожу очі до небес
Небесну сотню в них вітаю!
Стою хвилину і мовчу -
Шаную пам'ять побратимів,
Думками у той час лечу:
Знов серед кіптяви і диму.
Де «беркути» по нас стріляють,
На барикадах вартові,
Гранати гучно вибухають,
А ми - бруківкою в отвіт.
Ми встояли. І ми перемогли
Оту безсовістну худобу,
Гадали, що кати втекли,
Проте забули «кулявлоба».
Три роки підлої війни:
Москаль попереду, ці — ззаду.
Та України ми сини -
Сильніші танків, Смерчів, Градів!
Плине кача по тисині,
По щоці тече сльоза,
Горять люттю очі сині -
Насувається гроза.
Ми й цим руки відрубаєм
З хабарями та й покинем,
Файну пісню заспіваєм
Про щасливу Україну!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647487
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.02.2016
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)